Новини

Більше новин Ви можете переглянути на сторінці Facebook ліцею.

    Педагогічні читання «В. Стус –постать, що єднає Україну»

    Учителі закладу загальної середньої освіти  смт. Сутиски взяли участь у традиційних Стусівських читаннях, які проводяться на Вінниччині. Педагогічні читання  приурочені 80 –річчю від Дня народження відомого українського поета-дисидента, нашого видатного земляка Василя Семеновича Стуса.



    Василь Стус (1938–1985рр.) - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник - член Гельсинської спілки. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, лауреат Державної премії  ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).

    Відкрила педагогічні читання  директор школи  Дідух Марія Борисівна, запаливши  поминальну  свічку  перед портретом  митця. Присутні хвилиною мовчання вшанували поета – шістдесятника.

    Українська  література тісно пов'язана з життям нашого народу. Така вже доля України, що найкращим  її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 39 – С.Руданському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченку та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, що провели вони на засланні та в ув'язненні. Багато поневірянь зазнали і Стус, і Шевченко. Вони любили рідну землю, свій край, Україну, але довгий час, не з власної волі, жили поза її межами. Вони хотіли писати, творити, дарувати своїми творами людям радість і підтримку, а змушені були виконувати  важку роботу на засланні.

    Слова Михайлини Коцюбинської можна справедливо віднести до таких різних і водночас дуже схожих українських митців, хоча і сказані вони були стосовно В. Стуса: «Цінність і всеохопність його патріотизму вражає. За кожним помислом, за кожним словом – Україна. Відірваність від рідної землі та розлука тільки посилила його синівський зв'язок з нею».

    Стус  і Шевченко їх ріднить  патріотизм, любов  до України, незламність духу. Силу вистояти, не зломитися дає переконаність у тому, що правда – за ним, що він жив гідно «...я не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття». Життя Василя Стуса було сповнене добра, любові, благородних діянь в ім'я України. Ніколи він не відповідав ненавистю на вчинене йому зло.

    Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області у сільській родині. 1940 року разом з батьками переїхав у Донецьк.

    У 1954 році закінчив школу зі срібною медаллю. 1959 року з червоним дипломом закінчив Сталінський педагогічний інститут, після чого працював учителем української мови і літератури в селі Таужня Кіровоградської області. Цього ж року в «Літературній Україні» з’явилися його перші вірші.

    Стус був двічі засуджений за «систематичне виготовлення, збереження і поширення документів антирадянського характеру, що ганьбили і підривали радянський державний устрій», а також його звинуватили в антирадянській агітації.

    У 1972 році він був засуджений до 5 років табірного суворого режиму в Мордовській АРСР і трьох років виселення до Сибіру.

    За коротке життя Василь Стус, поет, член Гельсинської спілки, залишив 6 томів творів, більшість із яких було перекладено англійською мовою і опубліковано на Заході. Це поезія європейського рівня.

    Загинув 32 роки тому у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), був похований на табірному цвинтарі, а 1989 року перепохований в Києві на Байковому кладовищі.

    Упродовж усього заходу у виступах учителів  Процкіної Л.М.,Плетенчук Л.К.,Стеценко Н.Г. Паненко Р.Г.,Стеценко М.І., Жилко О.В.,Макарук О.Ю , Самохвал В.А . простежувалася думка , що Стус - незламний лицар правди і свободи. Звучали на педчитаннях   аудіо записи віршів Василя Стуса у виконанні автора,  лилися пісні  на слова  митця .

    Запропонували учасники читання   присутнім  настанови від  Василя Семеновича, які він дав  сину, Дмитру Васильовичу  Стусу, доктору філологічних наук, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка. Викликала зацікавленість слухачів поезія Кіплінга «Синові» ,яка звучала двома мовами :англійською  та  українською ( переклад В. Стуса). Проникливо вірш  продекламували  учителі іноземної мови, української та російської.

    Сподобалися слухачам  і фрагменти фільму «Пресвітлої дороги свічка чорна…», присвяченого пам’яті Василя  Стуса. Учителями української мови та літератури , бібліотекарями підготовлено книжкові виставки ,  присвячені життю і творчості Василя Стуса, «Слово поета: від земного – до вічного», «Великий Українець – Василь Стус», «Не згасне свічка Стуса».

    Захід,  організований філологічною  кафедрою ,відзначався інформаційною насиченістю, театральністю, новизною архівних матеріалів та світлин.

    Наш обов’язок на сьогодні і на завтра  згадувати  імена тих, хто в  немилосердно важких умовах пробирався до світла, підносив голос на захист української мови, літератури і культури, хто виборював право на  існування нашої  Держави.

    Народе мій, до тебе я ще верну,

    і в смерті обернуся до життя

    своїм стражденним і незлим обличчям,

    як син, тобі доземно поклонюсь

    і чесно гляну в чесні твої вічі,

    і чесними сльозами обіллюсь.   (В. Стус)

     

     



    09.11.2017 | Aдмін

    Вернутись назад